«Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир»: список книжок
Перелік сучасних дитячих та підліткових книжок, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат, а також тих, що торкаються важливих у контексті війни аспектів життя, можна переглянути нижче:
1. «Листи на війну. Діти пишуть солдатам/Letter on the War. Children Write to Soldiers» (Братське; Залізний тато); «Листи з війни. Солдати пишуть дітям / Letters from the War. Soldiers Write to Children»
2. Валентина Захабура. Лео-Фу, або Я народився собакою (Видавництво Старого Лева)
3. Войтенко Ольга. Кожна грудочка землі (Портал)
4. Володимир Арєнєв. Трилогія «Сезон Кіноварі» («Порох із драконових кісток», «Дитя песиголовців») (АССА)
5. Галина Ткачук. Блакитний записник (Віват)
6. Григорій Фалькович. Руді і Чумацький Шлях (Видавництво Старого Лева)
7. Євген та Соломія Степаненки. Абетка війни (Видавництво Старого Лева)
8. Зоряна Живка. Півник (Видавництво Старого Лева)
9. Іван Андрусяк. Жерар-партизан (Віват)
10. Іван Малкович. Золотий павучок (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
11. Ірина Озимок. У міста є я і не лише…(Книголав)
12. Катерина Єгорушкіна. Мої вимушені канікули (Віват)
13. Лариса Денисенко. Діти повітряних тривог (Видавництво)
14. Мар’яна Савка. Залізницею додому (Видавництво Старого Лева)
15. Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям (Віват)
16. Надійка Гербіш. Ми живемо на краю вулкана (Портал)
17. Надійка Гербіш. Яблука війни (Портал)
18. Настя Мельниченко. Мій дім – війна (Теза)
19. Настя Музиченко. Врятовані хвостики (НК Богдан)
20. Оксана Лущевська. Триматись за руки, сестричко (Крокус)
21. Оксана Лущевська. Як у казці (Залізний тато)
22. Олександр Корешков. Мій тато повернувся з війни. Ідея: Ілля Шпилянський (Spring Comics)
23. Олександр Шатохін. Жовтий метелик (Видавництво Старого Лева)
24. Олена Захарченко. Метро до Темного Міста (Видавництво Старого Лева)
25. Олена Максименко. Пси, які приручають людей (Портал)
26. Ольга Куждіна. Детективна агенція «САМ» в Ужгороді (АССА)
27. Ольга Купріян. Коляда з лицарями (Портал)
28. Ольга Купріян. Мирослава та інші з нашого двору (Видавництво Старого Лева)
29. Оля Русіна. Абрикоси зацвітають уночі (Видавництво Старого Лева)
30. Оля Русіна. Тор – тракторець, що тягне танк (Видавництво Старого Лева)
31. Романа Романишин, Андрій Лесів. Війна, що змінила Рондо (Видавництво Старого Лева)
32. Сашко Дерманський. Клуб врятованих. Непухнасті історії (Віват)
33. Світлана Вертола. Юна. Війна (Чорні вівці)
34. Сергій Лоскот. Чубзики (Ранок)
35. Таня Стус. Таємні історії маленьких і великих перемог (Книголав)
36. Тетяна Рубан. На північ від кордону (Наш Формат)
37. Тетяна Стрижевська. Лінія термінатора (Видавництво Старого Лева)
38. Юлія Ілюха. Зеро (Ранок)
39. Юлія Рацебуржинська. Як створюють монстронароди? Книжка про пропаганду, дурнероб і Чухлера (Чорні вівці)
40. Юрій Нікітінський. Вовчик, який осідлав бомбу (Час майстрів)
В Україні стартував третій за рахунком Національний тиждень читання.
Він об’єднує між собою читачів, видавців, письменників, книгарів зі всієї країни та покликаний розвивати культуру читання серед українців.
Тренд 2023 року на Тижні – "Бути своїми".
Ініціював проведення Національного тижня читання Український інститут книги. Він дещо схожий на модерований флешмоб – Інститут закликає людей купувати книжки на подарунки, поширювати інформацію про свої улюблені літературні твори і ділитися враженнями від прочитаного.
"Ми хочемо, щоб читання стало повсякденною звичкою кожного українця, а наша Акція – гарною традицією в передріздвяний час об'єднуватися навколо читання, ділитися своїми великими й маленькими персональними читацькими рейтингами, обговорювати прочитане, підтримувати українську книжку, надто в такий темний і крихкий час для нашої країни, її культури зокрема. Нехай Національний тиждень читання надихає вас, ваших друзів, рідних, коханих, колег відвідати бібліотеку чи книгарню!", – розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
До Тижня читання можна доєднуватись як індивідуально, так і цілими інституціями – школами, бібліотеками, музеями, театрами, крамницями чи офісами. Організовувати свої програми подій: групові читання та обговорення, дискусії, зустрічі з літераторами, буккросінг – словом робити все, що пов’язано з читанням.
Під час проведення Національного тижня читання найменших читачів запрошую пройти мультимедійні вправи за мотивами книг, які вони читали.
https://learningapps.org/6830996
https://learningapps.org/7068313
https://learningapps.org/7078062
https://learningapps.org/7080170
https://learningapps.org/7147344
https://learningapps.org/18647409
26 листопада українці вшанують пам ять жертв Голодоморів,
зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років. У вікнах своїх будинків та на центральних площах міст у пам’ять про померлих від Голодомору о 16:00 українці запалять свічки одночасно по всій країні.
Пропонуємо вашій увазі 5 фактів про Голодомор.
1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.
2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.
3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, залишаючи людей приреченими на голодну смерть.
4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.
5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи.
Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події:
Помаранчева революція 2004-го
та революція Гідності 2013-го.
Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Знехтування законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України викликало обурення українців. Відкат країни до авторитаризму, процвітання тотальної корупції, свавілля силовиків та репресій невдоволених владою, змусили українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України. Відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна трьох місяців Євромайдану. Навесні 2014 року почалася таємна російська загарбницька агресія проти України, а через вісім років, 24 лютого, вона переросла у широкомасштабну відкриту, терористичну війну. За ці роки вже тисячі українців загинули захищаючи честь і гідність своєї держави і свого народу.
З нагоди цього Дня в усіх населених пунктах України відбуватимуться традиційні меморіальні заходи — молебні, покладання квітів, панахиди у церквах.
Метою відзначенння цього дня є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Цінуймо Свободу, бережімо цей найдорожчий скарб! За неї боролося і мріяло багато поколінь українців! Її виборюють і відстоюють мільйони українців сьогодні. Підтримуємо наших Героїв! Віримо, допомагаємо і наближаємо нашу Перемогу!
Вислови про українську мову
9 березня - день народження Тараса Шевченка
Сьогодні уся Україна відзначає День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу та незалежність. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму та жертовності у боротьбі за Україну.
29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати ворогу значних втрат та стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська група – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже усіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих, хто продовжує їх справу, вони живуть доти, поки жива їх слава.
Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.
Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.
24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.