Протидія булінгу в освітньому середовищі:
нормативний та практичний аспекти
18 грудня 2018 року, під час пленарного засідання Верховної Ради України 228 голосами народних депутатів було прийнято в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Одне із основних завдань цього закону — сприяти впровадженню антибулінгових методик в освітньому середовищі, а також протидіяти цькуванню й захищати осіб, які постраждали внаслідок булінгу.
Перелік основних нормативних документів щодо протидії насильству та булінгу
Конвенція ООН про права дитини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021
Конституція України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Кодекс України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Кримінальний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Закон України “Про охорону дитинства” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
Закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19/print
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF
Наказ Міністерства освіти і науки України № 1047 від 02 жовтня 2018 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами” https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami
Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-881 від 29.01.2019 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII»
https://drive.google.com/open?id=1_Xf7wZykz2hhSTfKwrKUKsqjqFM_2YSf
Лист Міністерства освіти і науки України від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» https://imzo.gov.ua/2019/07/02/lyst-mon-vid-27-06-2019-1-9-414-deiaki-pytannia-shchodo-stvorennia-u-2019-2020-n-r-bezpechnoho-osvitn-oho-seredovyshcha-formuvannia-v-ditey-ta-uchnivs-koi-molodi-tsinnisnykh-zhyttievykh-navychok/
Лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2019 № 1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019-2020 н.р.»
Перелік організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні
Законодавчі акти щодо протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства
· Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлею людьми (2005 р.);
· Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї (ратифіковано Законом України від 04.02.2004 р. № 1433-ІV);
· Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи «Про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю людьми і підлітками» (прийнята 9 вересня, 1991 року на 461-му засіданні заступників міністрів);
· Декларація про викорінення насильства по відношенню до жінок (Резолюція Генеральної Асамблеї № 48/104 від 20 грудня 1993 р.);
· Закон України від 20.09.2011 року № 3739-VІ «Про протидію торгівлі людьми»;
· Кримінальний кодекс України (вступив у силу 1 вересня 2001 р.);
· Наказ Міністерства соціальної політики України від 11.12.2018р. № 1852 «Про утворення Державної установи «Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей»
· Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 121«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО БУЛІНГ?
Однією з найбільш актуальних проблем на сьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект № 8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України.
Поняття «булінг»
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
— систематичність (повторюваність) діяння;
— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ
§Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
§Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
§Гаряча лінія питань запобігання насильству 116 123, 0 800 500 333;
§Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
§Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 64 50;
§Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
§Національна поліція України 102.
Як наразі виглядає механізм з протидії цькуванню
1. Якщо дитина стала свідком булінгу в школі, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
2. Дитина може звернутись на гарячу лінію з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
3. Усі контактні номери розміщені на інформаційній дошці.
Адміністративна відповідальність за булінг
Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Як має поводитись працівник школи у разі виявлення булінгу
1. Якщо педагог або інший працівник школи став свідком булінгу, він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує директора школи у письмовій формі про випадок булінгу.
3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.
4. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Такий механізм діє не лише для захисту дітей від цькування, а й для протидії булінгу над усіма учасниками освітнього процесу, зокрема освітянами та батьками.
Права та обов’язки учнів (здобувачів освіти)
У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:
— особи, які постраждала від булінгу (цькування),
— особи, які стали свідком боулінгу,
— особи, які вчинили булінг (цькування).
При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:
— поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
— відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
— повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Права та обов’язки освітян
Вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
Також працівники школи зобов’язані уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітей про випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:
— розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
— скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;
— забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Зразок заяви
Директору
Головківського ліцею
Канюці Н.В.
ПІП заявника(повністю), вчителя, учня класу, батька, матері
Домашня адреса:
Контактний телефон:
Заява
Я, _________, інформую про випадок булінгу над учнем ________ з боку_________або ________групи учнів:__________.(Далі в довільній формі викладаються обставини випадку). До заяви додаю фото та відеоматеріали(за наявності)
Дата Підпис